У липні Наталія Синишин з перемогою повернулася з Голден Гран-Прі.Причому повернулася з медаллю найвищої проби. Що допомагає дівчині досягати спортивних вершин? Хто прищепив їй пристрасть до не зовсім жіночому виду спорту? Чи доводилося Наталі застосовувати свою майстерність за межами спортивного манежу?

У липні Наталія Синишин з перемогою повернулася з Голден Гран-Прі.Причому повернулася з медаллю найвищої проби. Що допомагає дівчині досягати спортивних вершин? Хто прищепив їй пристрасть до не зовсім жіночому виду спорту? Чи доводилося Наталі застосовувати свою майстерність за межами спортивного манежу?

- Восени українські «вільниці» їдуть на чемпіонат світу. Чи готові ви до цього випробування? 
- Попереду ще кілька етапів підготовки: був збір в Карпатах тепер в Алушті. Заключний збір пройде в Києві. На світову першість відправляться лише найсильніші. Можу сказати, що для мене головне - це налаштуватися на поєдинок, уявити собі, як я вирву у суперниці перемогу. Звичайно, буває, що бачиш сильного суперника, і опускаються руки, але від цього потрібно прагнути швидше позбутися. Приміром, азіатки в усі часи займали лідируючі позиції у вільній боротьбі. Причина в тому, що наші дівчата програють їм ще до початку бою. Але не фізично, а морально, скільки тренери нам не твердять, що треба вірити в свої сили. Ми всі люди, всі тренуємося приблизно в однакових умовах, і ні в якому разі не треба боятися титулів і вважати суперників непереможними. Найчастіше перемагає той, хто з самого початку налаштований на перемогу, хто не сумнівається у своїх силах, хто вважає себе найсильнішим.

- Зізнайтеся, хто прищепив вам любов до силового виду спорту? 
- Мій тато спортсмен. Він завжди хотів, щоб його діти теж зайнялися спортом. Його друг був тренером, а я з самого дитинства виглядала бойової дівчинкою. У тринадцять років пішла в секцію з дзюдо, через п'ять років - на вільну боротьбу.

- Ви сильна дівчина, вимагаєте того ж і від чоловіків? 
- Кожен чоловік повинен бути сильним, думаю, це прописна істина. Якщо до мене підійде «хлюпік», то розмови у нас з ним не вийде.

- Часто з синцями ходите? 
- З будь-яких змагань неодмінно приводжу синці. Одного разу після турніру в Красноярську мене навіть на митниці не пропускали. Моє обличчя було травмовано, та митники не вірили, що це моя фотографія в паспорті. Довелося довго пояснювати, що я спортсменка, а все, що на обличчі - це результат боротьби за медалі.

- Доводилося коли-небудь застосовувати свої навички до чоловіків? 
- Так вже, був неприємний випадок. Я вступилася за дівчинку, мало не побилася з хлопцями, вчасно міліція поспіла, а то б їм точно від мене влетіло (сміється). До того ж на тренуваннях ми боремося з хлопцями. Це нормальне явище.

- Що допомогло вам завоювати золоту медаль на престижному міжнародному турнірі? 
- Зізнаюся, у минулому році їхала на турнір з думками тільки про матеріальні «трофеї». Саме такий настрій привів до мого невдалому виступу на змаганнях. У цьому році була налаштована тільки на перемогу. Поміняла вагову категорію і разом з цим хотіла довести, що можу гідно боротися. Величезним стимулом стало бажання здивувати тренерів, які вкладають у мене стільки часу і сил. Боялася їх розчаровувати.

- Як підтримуєте себе у формі? 
- Завжди вибираю здорову їжу. Раніше дуже любила «Кока-Колу», але довелося виключити її з раціону. Віддаю перевагу сокам, фрешам, холодному чаю. Їм варені продукти. Дуже рідко можу дозволити собі смажені страви.

- Кого з своїх наставників ви можете виділити? 
- Я вдячна всім своїм тренерам. Кожен вніс певний внесок у моє спортивне становлення. Мій перший наставник, Леонід Олександрович Абрамов, дуже сильно мені допоміг на початку шляху «бойового життя». Зараз мене підтримують і тренують Олег Павлович Сазонов та ВікторВолодимирович Глібенко. Я вдячна кожному з них однаково.

- Яке ваше життєве кредо? 
- Завжди йти до кінця. Якщо людина взялася за справу, то вона повинна довести її до кінця. Я завжди дивлюся тільки вперед. Ставлю перед собою мету і крок за кроком йду до її досягнення. Поки є здоров'я і можливості, потрібно прогресувати.

- Яка біль для вас сильніше - фізична чи моральна? 
- Фізична біль виліковна. Вона проходить. Моральна - сильніше. Завжди залишає осад і переноситься важче. Деколи, в житті трапляються неприємні ситуації, після яких людина здається. Мене в такі моменти завжди підтримують батьки і подруги. Переживання проходять, але в серці відкладаються негативні почуття.

- Ваші подруги теж спортсменки? 
- Більшість так. Ми багато часу проводимо разом. Наша професійна кар'єра тісно переплелася з дружбою та взаємоповагою. Я неконфліктна та доброзичлива людина, тому знаходжу спільну мову майже з усіма.

- Які у вас найближчі цілі? 
-Добути як можна більше спортивних перемог. На минулій Олімпіаді виступила невдало, тому головне завдання - потрапити на Олімпійські ігри - 2012. Буду тренуватися, віддаватися повністю боротьбі. Я націлена на перемоги.

Довідка: народилася 3 липня 1985 року в місті Соснівка (Львівська область). Вагова категорія: до 60 кг. Перший тренер: Леонід Олександрович Абрамов.

Досягнення: багаторазова чемпіонка України, чемпіонка Європи серед юніорів (2005), бронзовий призер чемпіонату світу (2006, 2007), чемпіонка Європи (2009). Учасниця Олімпійських Ігор - 2008. Тренери: Олег Павлович Сазонов, Віктор Володимирович Глібенко.

http://ukrwrestling.com