Сьогодні заслужений тренер Григорій Данько святкує день народження

Асоціація спортивної боротьби України, та вся борцівська спільнота вітають Заслуженого тренера з Днем народження! Та бажають міцного здоров’я, затишку у родині та нових здобутків у професійній діяльності!
Нещодавно ми поспілкувалися з Григорієм Володимировичем

- У Львові сьогодні розпочався Чемпіонат України серед юнаків. Як вважаєте, успіх на молодіжних змаганнях впливає на подальшу кар’єру?
- Особисто я по юніорам нічого не вигравав. Між юніорською боротьбою та дорослою величезна прірва. І щоб її пройти потрібно докласти багато зусиль. Хтось проходить цей шлях за кілька років, а іншого не вистачає… Адже це збільшення навантаження, збільшення технічних вимог. Потрібно працювати, якщо людина самовіддано працює, то рано чи пізно вона досягне, того чого прагне. А якщо ставши чемпіоном по молоді людина заспокоюється,то який би талант не був, далі може й нічого й не бути. Боротьба це праця!

- Тренер у житті спортсмена, чи не найголовніша людина. Хто з ваших наставників вплинув на вас?
- Особисто мене дуже багато навчили Валерій Федосійович Бойко, та вже покійний Юрій Султанбекович. В цій роботі потрібна завзятість, працьовитість та вміння прощати. Українській боротьбі дуже багато давГеоргій Бураков.

-    Незважаючи на те, що через травму ваш учень Олександр Хоцянівський пропустив Чемпіонат Світу, його наразі вважають лідером в українській важкій вазі. Як ви зустрілись?
- Сашко прийшов до мене три роки тому. Він закінчив донецьке училище і я запропонував вступити йому до нашого ВУЗу. Він непогано боровся по юніорам, але  у вазі до 96 кг. Ганяти вагу було важко і я запропонував перейти у 120 кг. Почали готуватись і одразу він став Чемпіоном країни в цій вазі, потім виграв в Одесі на «Чорному морі», а на Київському Міжнародному програв лише найсильнішому борцю світу – Артуру Таймазову, хоча боровся досить непогано. Гадаю, забракло сили і техніки. Але не можна одразу вимагати результатів. Як вино має дозріти, так і спортсмен має дійти, думаю 23-24 роки – це буде його час.

- Останній рік у важковиків пішло пожвавлення, з’явилось багато непоганих хлопців…
- Я за конкуренцію! Якщо є конкуренція, тоді буде й ріст у боротьбі. Головне на міжнародних змаганнях не тушуватись і пам’ятати, що наші борці та борчині одні з найсильніших у Європі, та й у світі.

Олександра Васильчук

http://ukrwrestling.com