Вихованець Ігоря Барни достойно пройшов увесь той шлях, який йому був вготований волею жереба на чемпіонаті світу в Москві (Росія). На шляху до фіналу українець змушений був боротися ледь не з усіма найсильнішими представниками вагової категорії до 60 кг. Здолавши дворазового чемпіона світу Дільшода Мансурова з Узбекистану та чинного чемпіона Європи Зелімхана Хусейнова з Азербайджану, в фіналі Федоришин зійшовся з чемпіоном планети-2009 Бесіком Кудуховим з Азербайджану.

Вихованець Ігоря Барни достойно пройшов увесь той шлях, який йому був вготований волею жереба на чемпіонаті світу в Москві (Росія). На шляху до фіналу українець змушений був боротися ледь не з усіма найсильнішими представниками вагової категорії до 60 кг. Здолавши дворазового чемпіона світу Дільшода Мансурова з Узбекистану та чинного чемпіона Європи Зелімхана Хусейнова з Азербайджану, в фіналі Федоришин зійшовся з чемпіоном планети-2009 Бесіком Кудуховим з Азербайджану.

На переможному для осетина мундіалі-2009 в данському Гернінгу ці суперники боролися у півфіналі. Тоді росіянин виграв у трьох періодах з мінімальною перевагою.

«У тій сутичці мені не вистачило рішучості, - коментував поразку Василь Федоришин кореспонденту «СПОРТглавреду». - На це були свої причини. Я не дуже впевнено йшов уперед, тому що Кудухов був намащеним. Спеціальним маслом Бесік змастив собі ноги, шию. Звичайно, це заборонено правилами. Але олія швидко виходить з потом, тому довести порушення майже нереально. Разом з тим, не можу сказати, що із змащеними борцями не можна боротися. Можна, але в даному випадку це збило мене з пантелику. У другому періоді я пройшов супернику в ногу, взяв бал, але витратив для цього секунд 30-40 – Кудухов постійно виривався, а утримати його я не міг, бо нога була слизькою. Лише схопивши суперника за борцівку, туди, де тіло вкрите тканиною, здійснив результативні дію. При цьому схопився за борцівку в прямому смислі зубами. Бо знав, що якщо не використаю цієї нагоди, шансу виграти більше не буде. А в третій двохвилинці вирішив не ризикувати, а вичікувати, поки суперник піде в атаку сам і помилиться. Але Кудухов не ризикував і можливості контратакувати у мене так і не з’явилося. Справа дійшла до жеребу, який був на стороні росіянина».

Те ж, що відбулося через рік у фінальній сутичці, по-іншому, як трагедією не назвеш. Федоришин провів чергову чудову сутичку. І повинен був перемагати. Зустріч суперники почали обопільно-гостро. Але, мабуть, до чергової зустрічі один з одним українець і росіянин підготувалися так добре, що знали кожен передбачуваний маневр. Першим мінімальну помилку опонента використовував Кудухов. За півхвилини до закінчення першого періоду він пройшов Федоришину в ноги, збив його на бал і повів в зустрічі.

З тієї рішучості, яку видавав Василь у перерві, було видно, що він знає, що робити і буквально рветься в бій, щоб відновити справедливість. Але спочатку надмірне бажання зіграло з нашим борцем злий жарт. На 20-й секунді Кудухов передбачив нирок українця, вивернувся і вийшов на бал – 0:1. Тим не менш, Федоришин зібрався і незабаром блокував спробу Бесіка пройти в ноги, перевівши суперника в захисне положення в партері – 1:1. У третьому періоді Василь був уже помітно свіжішим за свого опонента. Українець постійно пресингував росіянина, а той, за великим рахунком, лише оборонявся й тікав від захоплень. Після сутички росіянин в інтерв’ю кореспонденту «СПОРТглавреду» визнає, що у його суперника була перевага у вирішальній двохвилинці. «Не те щоб я сильно втомився, - сказав Бесік Кудухов. - Боровся обережно, тому що ціна помилки була дуже високою. Намагався вести сутичку так, щоб не ризикувати».