Тренер спортклубу "Гермес" розповів про любов до вільної боротьби та нинішню ситуацію з дитячим спортом

- Едуард Михайлович, розкажіть коли і чому особисто ви почали займатися вільною боротьбою?
- Батьки дуже мріяли, що б я займався плаванням, але мені паралельно ще дуже подобалася вільна боротьба. Тому я сам пішов записався в 1968-му році в товариство «Динамо». На щастя, у ті часи доступ дітей до спортивних секцій був вільний. Мені пощастило потрапити до чудового, на жаль, нині покійного, тренера - Ігоря Олександровича Кондратського. Кращого виду спорту для мене просто не було. Ми тоді трохи по іншому займалися, всі були справжніми фанатами, у кожного була тільки одна мета - Олімпійські Ігри. Ось так і росли, боролись, виступали на чемпіонатах міста, країни, СРСР...
У 16 років я вже став майстром спорту і всі мрії були пов'язані тільки зі спортом. Тоді всі масово займалися спортом. У нас в класі всі хлопці ходили в секції.


- А як прийшли в тренерську роботу?
- Тренером я почав працювати з 18 років. І так з 1979-го паралельно працював і вчився. А через два роки я створив свій клуб «Гермес», де вже почав розвивати основний напрямок клубу рукопашний бій, що включає всі види єдиноборств. І ось уже понад тридцять років працюю з молоддю. Тому, мене лякає та катастрофічна ситуація, яка склалася з нинішніми дітьми. Тобто якщо порівнювати, що було тридцять, двадцять, десять років тому і зараз, то стає страшно.


- Ситуація почала погіршуватися раптово чи поступово?
- Основне погіршення це останні 5-8 років. Перший, найстрашніший момент - це фізичний розвиток дітей. Якщо раніше діти приходили займатися в 10-12 років і були нормально розвинені, тобто, наприклад, могли 5-10 разів віджатися. То зараз якщо оцінювати фізичний стан за п'ятибальною системою, то я б поставив одиницю.


- Як вважаєте, причина такого стану дітей пов'язана з екологією чи чимось ще?
- Я вважаю, що це в першу чергу залежить від батьків і пов'язане з повальним захопленням комп'ютерами. Раніше діти виходили на подвір'я. Дихали свіжим повітрям на спортмайданчиках, існували спортклуби за місцем проживання, проводилися змагання. А сьогодні дітям просто нема куди піти, існують дорогі спортклуби, але вони не всім доступні. А за комп'ютером дитина може провести цілий день, і батькам спокійно, дитина їх не відволікає, але в той же час вони не знають, що відбувається з дітьми.


Я вважаю, що дитину потрібно зайняти так, що б у нього не було жодної вільної хвилини, тоді у нього не буде часу на всі ті негативні спокуси, яких так багато сьогодні на вулиці. А коли він виросте, то вже сам зможе розпоряджатися своїм вільним часом, але він вже не потягнеться ні до алкоголю, ні до наркотиків.


- Яким чином набираете хлопців у свій клуб?
- Наш клуб за тридцять років став вже настільки відомий, що до нас самі йдуть сотнями. Кожен день, починаючи з четвертої години і до пів на одинадцяту у нас тренуються сотні людей. У нас три зали і всі переповнені. Ми намагаємося зробити цікаву програму, намагаємося подавати навчання, так що б дитині хотілося і далі займатися. Головні завдання це зробити дитину міцніше, він повинен вміти себе захистити. А під час навчання йде ще й виховання духу, до нього приходить розуміння, що сильна людина нікого не образить.
До того ж у нас йде божевільна пропаганда здорового способу життя. Перебуваючи в цьому казані хлопці дивляться на старших, які ніколи не пили і не курили і беруть приклад. Спорт це, як наркотик, коли звикаєш, ти вже не можеш кинути тренування.
До нас приходили діти з такими хворобами, що книгу можна писати, але спорт лікує. У людині проявляється сила духу, з'являється внутрішній стрижень, який допомагає подолати проблему.


- Ви одночасно є директором охоронної фірми «Едем». Як вдається поєднувати ці речі?
- У 90-их роках виникла необхідність створити, щось своє щоб не втратити хлопців. Час був небезпечний і хотілося дати нашим хлопцям з клубу роботу. І тоді я створив охоронну фірму, ми отримали ліцензію, працевлаштували наших хлопців. Власне саме ця структура й фінансує діяльність клубу. Практично всі поїздки на змагання ми фінансуємо самі. Також ми щоліта проводимо повноцінні збори в Миколаївській області.


Також тренерами в спортклубі працюють тільки наші вихованці, таким чином ми намагаємося зберегти свою «школу».


- Ось вже багато років саме ваша охоронна фірма забезпечує Київський Міжнародний турнір сек'юріті. Розкажіть, як виникла така співпраця?
- Я дуже давно знайомий з керівництвом Асоціації спортивної боротьби України, з Ельбрусом Тедеєвим, Русланом Савлоховим. Борець борця завжди зрозуміє, тому коли вони почали проводити такий масштабний турнір я запропонував забезпечити змагання охороною.


- Який Київський міжнародний турнір справив на вас найкраще враження, як на глядача?
- В цьому році був дуже хороший турнір, були дуже яскраві цікаві сутички, такі заруби серйозні. І склад був дуже представницьким, мені дуже сподобалися сутички в категорії 74 кг, можливо ще й тому, що мені ця вага близька, я сам боровся в 74 кг. І в цій вазі завжди найбільша кількість учасників. В 96 кг були дуже цікаві сутички. І дівчатка мене вразили, такий високий рівень показали.


- У вас у тренерській безліч Кубків і Медалей, розкажіть про найбільші досягнення ваших вихованців?
- У клубі кожен переслідує свої цілі, хтось займається для себе, а хтось хоче брати участь в змаганнях. Тому ми поділяємо групи по декількох напрямках. У наших хлопців дуже багато досягнень. Тут виріс Федір Сердюк - чемпіон світу з бойового самбо, а зараз головний тренер збірної країни з бойового самбо.


Усіх навіть не згадати відразу... Володимир Опанасенко чемпіон Європи з панкратіону та чемпіон світу з карате. Марія Бадуліна дворазова чемпіонка світу з кікбоксингу, шестиразова володарка Куба Світу з кікбоксингу, зараз вона готується до чемпіонату світу з боксу, який відбудеться в Сіднеї і ми розраховуємо, що вона зможе завоювати ліцензію на Олімпіаду.

Олександра Васильчук

http://ukrwrestling.com/