Капітан збірної розповів про збір в Kонча-Заспі та основних суперників
- Василю, з ким зараз працюєте в парі на зборах?
- Намагаємось з усіма робити спаринги, з американцями, корейцями, казахами… Для того, аби відчути, що вони собою представляють, які прийоми використовують, вивчити їх на майбутнє – намагаємось з усіма постояти в парі, з усіма лідерами інших країн, які приїхали в Конча-Заспу.
- На яких аспектах підготовки ви зараз зосереджені?
- Вдосконалюємо свої короні прийоми, відпрацьовуємо захист, якісь моменти… Хочеться додати чогось нового, аби бути загадкою для своїх суперників.
- Хто найсильніший суперник з гостей?
- Досить непоганий темношкірий американець, дуже швидкий, спритний. Кореєць так само непоганий хлопець. Всі, ті хто сюди приїхав лідери у своїх країнах, тому з усіма цікаво поборотися.
- Наскільки відрізняються методи підготовки в іноземних тренерів, котрі так само зараз присутні в залі?
- Звичайно в них зовсім інакша школа, це ж інші континенти, і стилі боротьби зовсім різні. Зараз важко сказати які саме особливості, бо вони тренуються в нас, за нашою системою.
- Вже знаєте основних суперників на київському Міжнародному турнірі? Чи будуть ваші головні опоненти з Росії?
- На рахунок Росії я не знаю, але ті хто тут вже є - це дуже сильні спортсмени. Два американця, кореєць, три чи чотири казахи, два кіргізи з якими я на різних олімпіадах боровся, в Афінах і Пекіні. Тобто, до змагань вже приїхали дуже сильні конкуренти.
- Нещодавно в Баку пройшов Фінал Голден Гран-прі, стежили за тим, що відбувалось у вашій категорії? Наскільки інакшою була б картина, якби ви там виступали?
- Так звичайно стежив, рівень цих змагань дуже пристойний. Я завжди налаштовуюсь на перемогу, тому якби я там був… Звичайно я думаю, що я би переміг. До того ж там переміг Залімхан Гусейнов, дуже сильний спортсмен, один з лідерів світового рейтингу у вазі до 60 кг – я з ним боровся за вихід у фінал на минулому Чемпіонаті світу.
- У вівторок стартує Чемпіонат Світу серед юніорів, пам’ятаєте свої молодіжні першості?
- Молодіжний Чемпіонат Світу це дуже серйозно, змагання проходять практично на дорослому рівні. Пам’ятаю, коли я став чемпіоном Європи по юніорам, то повернувшись змагаючись з дорослими лідерами України, я вже їм не поступався, навіть в чомусь переважав.
- А зараз, як почуваєтесь у зустрічах з молодими борцями?
- З молоддю завжди цікаво. В декого вже є практика, вони їздять по змаганнях, здобувають досвід. І головне прагнення! Їм ще не набрид настільки цей килим, не приївся спорт, ними керує величезне бажання перемогти. Нас старших спортсменів, які вже багато чого досягли деякі моменти втомлюють, а молодь це навпаки тільки розпалює. Коли вони змагаються з лідерами, то намагаються перемогти будь за що.
- Наскільки важко втримати титули протягом стількох років?
- Дуже важко, тому що всі, буквально всі налаштовуються на тебе, як на останній свій шанс. Головна мета – перемога будь-якою ціною. Тому дуже важко, тому доводиться в кожній сутичці викладатись на повну. Не важливо, яка зустріч по рахунку, не важливо чи то з молоддю борешся чи то третій чи четвертий номер якоїсь країни. Всі виходять налаштовані на перемогу і потрібно протистояти цьому натиску.