Наставник Андрія Квятковського про перемогу на Київському турнірі
- На шляху до фіналу Андрію траплялись виключно іноземні суперники, як вважаєте наскільки в нього була складна сітка?
- Звичайна сітка, це жереб і всюди треба боротися. На мою думку, жереб був не легкий, але й не такий вже й важкий.
- А хто був найважчим суперником? - Як давно Андрій прийшов до вас займатися? І чи помітні в нього були в юному віці задатки переможця? Олександра Васильчук
- Важко сказати, кореєць був непоганий, американець… Це певно краще в Андрія запитати.
- А був момент, який змусив вас хвилюватися?
- Ні. Якщо я почну хвилюватись, то й спортсмен почне.
- Наскільки Квятковський готовий зараз конкурувати зі своїм тезкою, лідером даної ваги?
- Це килим, тому треба дивитись. Звичайно Андрій Стадник на сьогоднішній день лідер. Але боротьба це боротьба, тренування це одне, змагання – інше. Квятковському вже 21 рік і він готовий дати бій.
- Як гадаєте чи є у Андрія Квятковського шанс поїхати на Чемпіонат Світу?
- Як, я вже казав лідер в цій вазі Андрій Стадник. Але він травмувався. Зараз вони поїдуть в Заросляк, потім в Алушту. Склад в Туреччину формує головний тренер. Напевно тренерська рада буде дивитись на зборах хто у якій формі.
- Напевно перемога на Київському турнірі додала Андрію впевненості у власних силах?
- Звичайно ця перемога на нього вплине. Він амбітний спортсмен. Цікаво, що напередодні, він сам мені казав: «Щось я давно ніяких турнірів не вигравав».
- Він тоді вчився у восьмому класі, це певно 2001 рік був. Безумовно, що одразу було помітно, що хлопець талановитий і перспективний. Він швидкий, в нього є хороші дані, але потрібно ще більше працювати. Праця і ще раз праця. Минулого року він став третім на молодіжному Чемпіонаті Європи. Гадаю, ще рано від нього вимагати всього й одразу. Потрібен який час, щоб він адаптувався у дорослій боротьбі. Потихеньку, рік другий і все буде. Він чемний, цікавий хлопець. Але завжди є над чим працювати, от і будемо працювати.
- Як в загальному оцінюєте рівень цьогорічного турніру?
- Дуже сильний турнір, приїхало багато країн, все було на дуже високому організаційному рівні. Навіть важко сказати, коли востаннє в нас був такий потужний турнір. Напевно років десять назад. Напередодні Чемпіонату світу всі хочуть себе перевірити.
- На збір в Конча-Заспі приїхало дуже багато іноземних спортсменів, як вважаєте, в чому головна користь спільних тренувань?
- Спаринги! Чим більше спарингів, тим краще ти відчуваєш своїх суперників. Різні партнери – тільки на користь. На таких зборах спортсмени по-справжньому збагачуються досвідом.
- Пане Ігор, а як глядачу, за якою сутичкою вам було найцікавіше спостерігати?
- Важко виділити, щось конкретне. В кожній ваговій категорії були свої «родзинки». Безумовно цікаво було у вазі до 60 кг, в 96 кг, бо там лопці визначали хто кращий. 120 кг – Артур Таймазов. Всі своєрідні, цікаві.
- А в дівчат? Наскільки серьзені суперниці приїхали до Київа?
- Дуже цікаво було у вазі 55 кг. У вазі 48 кг приймала участь олімпійська чемпіонка, що свідчить про високий рівень турніру. Та й наші дівчата дуже високого рангу.