Тренер Аліни Махині поділився враженнями від минувшого турніру
- Ваша підопічна, Аліна Махиня, не пропускає в цьому році жодних змагань. Не боїтеся перевтомити спортсменку?
- Цього року так вийшло. З одного боку, у нас зараз немає вибору, але з іншого - ми ще на початку року, сіли разом, прикинули. Розуміли, що буде важко, але Аліна сама усвідомлено вирішила на це піти. На наступний рік стане легше, а за цей час буде зростання. Я підтримав це рішення, може вийти, може - ні, але потрібно налаштуватись, не скиглити і йти до кінця. Їй самій цікаво, вже включився азарт. Чим більше змагань, тим більше шансів з різними суперницями попрацювати. Тим більше вона покаже мені помилок, які потрібно прибирати.
- Днями завершився Київський Міжнародний турнір, а завтра стартує молодіжний Чемпіонат Світу, досить складно поєднати два таких відповідальних старти...
- Справді стояло питання, викластися в Києві чи поберегти себе до Чемпіонату Світу. Я налаштовував Аліну, що б у Києві вона викладалася на кожну сутичку. Але десь не дотягнула. Завтра ці помилки приберемо і все стане на свої місця. Вона розумниця і трудяжка.
- Вас, як тренера задовільнив результат останнього турніру?
- Начебто провалилася, але я думаю, все на краще. Вона давно не потрапляла в небезпечні ситуації, а на Київському турнірі цілих три рази, але вивернулася. До того ж ще ребро болить, в Баку на Голден Гран-Прі травмувалася, потім на зборі трохи додалося й сутичка за вихід у фінал була складною. Не кожному дано в такому стані боротися.
- Протягом року Аліна по черзі виступає, то в категорії до 63 кг, то до 67 кг. Це така стратегія?
- Так. Постійні сгонки ваги сильно зношують організм. Тому ми вирішили, що по молоді вона спокійно бореться в категорії до 67 кг, а по дорослих в олімпійському вазі до 63 кг. Вона зараз все більше звикає до цієї ваги, трохи там притримала, трохи водички не попила і вага більш-менш легко йде. Ми розробляли стратегію разом з головним тренером жіночої збірної Володимиром Євоновим. Виступати по молоді, для результату, для досвіду, але орієнтуватися все-таки на олімпійський вагу.
- Розумію, що говорити про це поки зарано, але все ж таки, якщо отримаєте путівку в Стамбул, то в якій вазі Аліна буде на виступати на Чемпіонаті Світу?
- Не буду забігати наперед, це вирішуватиме головний тренер. Але велика ймовірність, що в категорії до 63 кг.
- Лідер цієї категорії Юлія Остапчук зараз травмована, чи доводилося Махині з нею зустрічатися?
- Перший раз виступаючи у вазі до 63 кг, вона зустрічалася з Юлією Остапчук взимку на Чемпіонаті Україні. Тоді вона дуже боязко відборолася і програла, хоча могла виступити набагато краще. Але з іншого боку, може не встигла відновитися після сутички з Мар'яною Квятковською.
А вже влітку, на «Чорному морі» вони потрапили в одну підгрупу. Але в Одесі Квятковська виграла у Остапчук, а Махиня виграла у Квятковської, так, що хоч і не прямо... Влітку ми вже готові були до цієї зустрічі, але у Юлі проблеми з рукою. Так, що зараз Аліні потрібно прагнути, боротися, як можна краще, завоювати ліцензію, а на наступний рік, коли Юля одужає, тоді вже буде вирішуватися, хто поїде до Лондона. Коли є конкуренція - рівень тільки підвищується.
- Повернімося до минулих вихідних, які сутички вам найбільш сподобалися, як глядачеві?
- Мені найбільше подобаються непередбачувані сутички, коли незрозуміло, хто виграє. Ось Хавєлов сподобався, такий боєць самовідданий. Сподобався Саша Хоцянівський. Одну сутичку зАртуром Таймазовим, він несміливо боровся, але всі решта - виходив, бився! Є бажання, є перспектива, думаю в майбутньому він ще розкриється.
- А з дівчаток? Слідкували за подіями?
- Сподобалася сутичка Юлії Благині з канадкою. Так, само як і у фіналі на останній Європі, вона проявила характер і відігралася. У третьому періоді програвала, здавалося шансів вже немає, але вибухнула. Стежу за нею, отримую задоволення.
Дуже сподобалася сутичка Наталії Синишин з Тетяною Лазаревою - до кінця тримала в напрузі. Не ясно було, чим закінчитися, адже обидві борчині найвищого класу. Думаю, те що вони зараз включилися в конкуренцію підвищує шанси України займати високі місця на міжнародній арені. А там ще Ірина Харів підлікується і підключиться!
Цікава для перспективи була сутичка Катерини Бурмістрової зіСтанкою Златевою. Катерина вийшла - атакувала, показала над чим потрібно попрацювати, як посилити цю атаку. Не можна вийти і просто постояти не давши тренеру поживи для роздумів. Інколи поразка дорогого коштує. Поразки просто необхідні для того, щоб перейти на інший рівень, що б перемагати в майбутньому.