Чемпіонка світу розповіла про життя після повернення зі Стамбулу

- Завоювавши золото чемпіонату Світу, з ким першим поділилися радістю?
- Усе керівництво, тренера, були в Туреччині. Звичайно в першу чергу зателефонувала батькам, вони завжди щиро вболівають за мене, щиро раді моїм перемогам та досягненням.


- А, де зберігаєте свої медалі?
- Ну, я живу на два будинки. У батьків вдома є куточок з грамотами, кубками, медалями. А в Одесі, медаль чемпіонату світу висить на шиї іграшкового тигра. Мені, його позаторік подарувала чемпіонка світу Шура Когут, коли приїжджала на вручення премії «Золотий Мангуст». Це, як раз був рік тигра, і я народилася в рік тигра, тому дуже люблю цю іграшку.


- Як довго відпочивали після повернення зі Стамбулу?
- Напевно, десь тиждень. Перші два дні відсипалася, втома накопичилася - стільки емоцій, плюс перельоти. Потім, як і будь-яка дівчина відправилася по салонах. З'їздила до батьків, відпочила і відразу на збір в Алушту.


Там добре відпочила, був хороший відновлювальний збір, трошки зменшила темп, встигла і в морі покупатися і легкі кроссікі побігала.


- Напередодні нового року ви привезли медаль з відкритого Кубка Росії, де виступали ще в категорії 59 кг, куди плануєте тепер?
- Цього року вже планую виступати в олімпійському вазі 63 кг. А поїду туди, куди і команда - спершу на Яригінскій турнір у Красноярську, буду боротися на київському Міжнародному.


- У цій вазі велика конкуренція, стежили за подіями на Кубку України?
- Конкуренція дійсно велика, але килим завжди покаже найсильнішого спортсмена.


- Без вас вага 59 кг зовсім провисне. На кого залишаєте свою рідну категорію?
- Якщо раптом не вийде потрапити на Європу у вазі 63 кг, то звичайно буду підтримувати команду в «рідній» вазі. На даний момент конкуренції всередині країни в цій вазі, на жаль немає. Є дівчата, тренуються, але зараз всі масово переходять в олімпійські категорії. Насправді це досить неприємний момент, тому, що хороші стипендії та преміальні у нас тільки в олімпійських вагах, хоча у всьому світі медалі Чемпіонату Світу цінуються в будь-якій вазі.


- Ваш тренер Гнат Грек зараз працює в Азербайджані, як ви обходитеся без нього?
- Зараз є інтернет, телефон, і можна спокійно підтримувати зв'язок, зателефонувати - отримати установку і працювати. У мене вже є свій багаж. Коли є можливість, їду до нього, займаюся там, виправляю свої помилки. Там багато наших дівчаток, вони дуже гостинні, кажуть, що для них честь зі мною тренуватися.


- А з ким спарінгуетесь в Одесі?
- В Одесі, в основному працюю з хлопцями, а на зборах звичайно з дівчатами. Насправді краще тренуватися з дівчатами, адже у хлопців не тільки техніка інша, а інша функціональність, фізіологічні, технічні відмінності... Хоча періодично спарингуватися з хлопцями - теж корисно.

Олександра Васильчук

http://ukrwrestling.com/