Рік, що минає для українського спорту загалом та представників Львівщини видався щедрим на нагороди. Наприклад, Олександра Когут борчиня, чемпіонка світу 2010 року в Москві, і взагалі лише четверта чемпіонка світу з вільної боротьби за часи Незалежності України (після Ірини Мерлені, Ібрагіма Алдатова та Ельбруса Тедеєва). А ще Олександру визнали найкращою спортсменкою Львівщини 2010 року за підсумками голосування спортивних журналістів Львова та Львівщини, а також спортивних функціонерів. Напередодні Нового року кореспондент “Спортивки” зустрівся із Олександрою Когут, привітав її із вдалим 2010 роком та поспілкувався із нею про підсумки року, спортивне та неспортивне життя, а також про плани на майбутнє. Розмова вийшла безпосередньою та вельми змістовною.

Перемога стала сюрпризом

-Які твої перші враження від того, що тебе визнано кращою спортсменкою серед олімпійських видів спорту на Львівщині року, що минає?

-Звичайно, що мені було дуже приємно отримати таке визнання. Адже я не сподівалася на те, що я стану найкращою спортсменкою Львівщини цього року. Мені якраз подзвонив мій тренер та привітав мене. Він сказав мені, що я стала королевою Львівщини. 
-Чи очікувала на те, що тебе визнають найкращою спортсменкою 2010 року на Львівщині?

-Напевно, що не очікувала. Передусім тому, що в нас на Львівщині багато видатних, титулованих спортсменів, тому для мене це стало приємним сюрпризом.
-Підсумуй будь ласка 2010-ий рік. На скільки він був для тебе вдалим. Що вдалося, що, можливо, не вдалося зробити у спортивнолму плані в році, що минає?

-Цей рік, якщо порівнювати із попередніми був для мене найвдалішим. Звичайно, що хотілося ще кращи виступити у цьому році. На чемпіонаті Європи могла краще відборотися. Тоді я стала третьою, а могла, якщо б усе склалося краще бути чемпіонкою Європи. Теж можу сказати і про Golden Grand Prix (Золота Ліга, примітка автора) показати кращий результат. Там я посіла третє місце. А так загалом стала чемпіонкою світу, третя загалом по Україні серед дівчат-борчинь. Тому цей рік вважаю для себе вдалим. Звичайно, що буду готуватися та тренуватися до Олімпійських ігор, щоб наступний рік був ще більш вдалішим, аніж цей рік. 
-Ти виступаєш у ваговій категорії, яка не входить до програми Олімпійських ігор. Чи плануєш спеціально до Олімпіади змінити вагову категорії, щоб можна було взяти участь в Олімпійських іграх? 

-Наперед казати не буду. Вже з наступного року я хочу переходити в нижчу категорію 48 кг, аби мати змогу пробитися на Олімпійські ігри. А там, як вийде, побачимо згодом.
-В цій категорії, в яку ти плануєш переходити конкуренція у збірній України дуже велика. Як збираєшся конкурувати із дівчатами за місце у складі збірної України?

-Я налаштована тільки на те, аби потрапити на Олімпійські і здобути там медаль. Тому для мене така конкуренція піде тільки на користь. Наприклад, нещодавно у Донецьку проходив турнір і дівчата, які будуть боротися в категорії 48 кг, боролися у моїй ваговій категорії, бо зараз в 51 кг я боролася і усіх їх перемогла. 
Я всебічно розвинена дівчина

-Дуже часто дівчата на спарингах перед змаганнями спарингуються із хлопцями. А як у тебе з цим і чи допомагають такі спаринги на змаганнях?

-Деколи тренувалася з хлопцями. Однак мій тренер вважає, що постійно з хлопцями тренуватися теж недобре. В нас у колективі дуже сильні борчині дівчата, тому можна тренуватися та спарингуватися і з дівчатами. 
-А коли в тебе не дуже добре йде боротьба на змаганнях, яким чином тренер заряджає та підбадьорює тебе на успішний виступ?

-До кожного у нього свій підхід. До мене, наприклад, Андрій Ігорович Пістун підходить спокійно, не кричить на мене, говорить спокійно, аби я боролася так, як я вмію. Він каже мені, що я настільки сильна, що мені не має рівних, а просто-напросто у голові треба налаштуватися психологічно. 
-Якщо б не вільна боротьба, яким би видом спорту займалася? Чи все-таки альтернативи немає?

-Можливо, якщо б я свого часу не пішла на вільну боротьбу, то займалася б чимось іншим. В принципі у мене задатки є до всього. Я і в футбол граю, регбі на тернуваннях, теніс. Тобто мені ігрові види спорту теж підвладні. Я колись і танцями займалася. Так, що я всебічно розвинена дівчина (усміхається, -- примітка автора). Та ще й до всього цього я й на скрипці грала колись, тобто не тільки видами спорту займалася. 
-Розкажи детальніше про свою сім’ю?

-У мене мама, бо тато помер рано, коли мені було лише два рочки. А так, ще є сестра, яка мені дуже у всьому допомагає і є моїм тренером, а також племінник. Зараз свій вільний час проводжу із племінником. Він мені найбільше натхнення дає (усміхається, -- примітка автора). 
Новий рік зустріну в Україні

-Чи є у тебе людина, на яку ти рівняєшся у вільній боротьбі?-Багато хто подобається серед борців: технічні дії, тактика. Наприклад, подобається, як бореться Василь Федоришин. Він багато тренується, повністю віддається боротьбі, та й як людина він мені подобається.

-Попереду Новий рік. Як зазвичай святкувала попередні роки і як плануєш зустріти цей Новий рік?

-Коли була маленькою завжди Новий рік вдома святкувала, а так зазвичай їздила то вгості, то із подругами святкувала Новий рік. Цей Новий рік, напевно, проведу вдома у сімейному колі. 
-А де святкувала попередні роки. В Україні, чи закордоном?

-Святкувала в Україні. За кордон нікуди не їздила на Новий рік. 
-Які алкогольні напої зазвичай вживаєш під час святкування Нового року?

-Шампанське. Як завжди на Новий рік п’ють шампанське.