Віце-чемпіонка Голден Гран-Прі розповіла про поїздку в Баку та Київський турнір

- На що налаштовувались перед поїздкою до Баку?
- Їхала за перемогою. Я завжди їду на змагання налаштована виключно на перемогу, інакше немає змісту їхати. Напередодні Голден Гран-Прі я була в хорошій формі, але могло бути й краще. Адже до того я довго не боролася, з лютого місяця. І можлива ця перерва в змагальному процесі і стала на заваді.

- У фіналі ви зустрілись з колишньою співвітчизницею, титулованою Марією Стаднік, котра зараз виступає під прапором Азербайджану.  
- Я добре її знаю, бачу, як вона бореться на змаганнях, адже я стежу за тим, що відбувається в моїй ваговій категорії. Звичайно сутичка була важкою, і вже потім я проаналізувала свої помилки, тож на другий раз знатиму як поводитись. Я вважаю, що можна з усіма боротися, головне вийти і не думати про програш, не боятися віддати бал, а завжди бути впевненою у власній перемозі.

- В Баку боротьба на особливому рахунку і Марія там справжня зірка, напевно трибуни вирували.  Особисто вам потрібна підтримка зала, чи це навпаки заважає зосередитись?
- Звичайно підтримка публіки певною мірою допомагає налаштуватись. Коли зал за тебе вболіває, коли всі кричать, щось підказують… Але коли цього немає, то й не варто звертати уваги.

- Ви стали Чемпіонкою світу у вищій вазі. Як зараз, вже освоїлись в категорії до 48 кг?
- Я вже пройшла кілька змагань в цій вазі, тому повністю освоїлась. Єдине, що доводиться трішки ганяти вагу.  Я навмисно перейшла на початку року, аби спокійно адаптуватися, щоб знати майбутніх суперниць. З моєї ваги також багато дівчат, котрі хочуть потрапити на Олімпіаду перейшли в інші категорії, хтось у вищу, хтось у нижчу.

- Нещодавно завершився київський Міжнародний турнір, чи багато разів ви приймали участь у цих змаганнях?
- Я не одноразово виступала на цьому турнірі. Складалось по різному, і програвала турнір, і вигравала. Турнір з кожним роком стає все сильнішим. Дуже вболівала за наших дівчат, адже це серйозні міжнародні змагання і хотілося аби наші себе проявили якнайкраще.

- Вам довелось зустрітись з найтитулованішою борчинею цьогорічного турніру Керол Хьюн. А за бронзу ви боролись з Людмилою Балушкою з якою у вас один тренер. З ким вам легше боротися з нашими дівчатами чи іноземками?
- Кожен ставиться до таких речей по різному. Коли я вихожу, мені все одно з ким боротися.  Я налаштовуюсь на перемогу. Звичайно зЛюдмилою нам важко боротися, адже ми тренуємось в одному залі і добре знаємо одна одну. І з канадкою, олімпійською чемпіонкою, була важка сутичка за вихід у фінал. Десь мені трохи забракло., але я побачила потім свої помилки і зроблю висновки.

Олександра Васильчук

http://ukrwrestling.com/