Підсумки міжнародного турніру "Чорне море" підводять його учасники і гості

Ельбрус Тедеєв, заслужений майстер спорту, олімпійський чемпіон, народний депутат України:
- Одеса для мене - не чуже місто. Скільки разів тут боровся. Вигравав, програвав... Що характерно: турнір з року в рік стає все привабливішим. Приїжджають спортсмени з серйозними званнями, і, природно, підвищується рівень боротьби. У першу чергу, необхідно вимовити слова подяки місцевому керівництву в особі Беслана Туштарова. Він не лише проінвестував змагання, але веде повсякденну роботу як голова обласної федерації вільної боротьби, забезпечує атлетам нормальний навчально-тренувальний процес. Треба віддати належне і головному тренеру збірної країни Руслану Савлохову, який зобов'язав приїхати до Одеси всіх без винятку найсильніших борців України.

Тож, якщо говорити про відчуття, то можна обійтися одним словом: вражає. Сутички проходили дуже видовищно, з каскадом красивих прийомів. Після важкої хвороби потішив Андрій Стадник: показав характер, хоча помітно, що тіло ще не готове. Капітан команди Федоришин здорово відборовся, чітко, як годинник. Непогано проявили себе Алдатов і новоспечений громадянин України Засєєв. Але для того, щоб успішно виглядати на Олімпіаді, треба ще багато працювати. І не тільки спортсменам. Я, наприклад, як депутат, вважаю своїм обов'язком всіляко сприяти зведенню нових сучасних спортивних комплексів. Рівень наших провідних борців набагато перевищує рівень спортивної інфраструктури.

Лідери, дійсно, продемонстрували свою спортивну зрілість. ОдеситВасиль Федоришин йшов до своєї перемоги спокійно і впевнено, послідовно вигравши чотири сутички. Фінальний поєдинок з Євгеном Хавеловим пройшов за його сценарієм. У першому періоді він отримав перевагу в два бали і без проблем його зберіг. У другому була зафіксована нічия - 1:1, але останню технічну дію провів Василь, що в підсумку принесло йому перемогу у вазі до 60 кг.

Вигравши, Василь всю свою увагу зосередив на виступі свого друга Андрія Стадника (66 кг). Тому у фіналі протистояв сильний угорецьГeргі Вeллер. Початок поєдинку вийшов важким. Зате в другому періоді наш борець показав себе в усій красі. Кінцівка пройшла під овації глядачів, настільки вона була ефектною.

Іштван Гуяш, тренер збірної Угорщини:
- В Одесу приїжджаю не вперше. Тут живуть і працюють мої друзі Гнат Грек, Беслан Туштаров. Тож приймають нас тут, як рідних. А головне - щедро діляться досвідом та знаннями. У минулому році мої вихованці вперше зійшли в Одесі на п'єдестал пошани, зайнявши друге і третє місця. А в цьому році результат вдалося поліпшити: Вeллер і Верeбпрограли лише у фіналі, а Хатош виграв турнір. Головний тренер збірної України Руслан Савлохов дозволив нам готуватися до Олімпіади разом з українськими колегами в Алушті. Щоправда, попередив: «Бажаю твоїм хлопцям успіху, але тільки не в сутичках з нашими хлопцями».

Угорські атлети справили найкраще враження. Молодий Іштван Верeб, який виступав у ваговій категорії до 84 кілограмів, напевно, перевершив очікування свого наставника, пробившись до фіналу. Там його зустрів досвідчений в борцівських тонкощах Ібрагім Алдатов. І, треба визнати, неодноразовому чемпіону світу довелося неабияк попрацювати, щоб довести свою перевагу. В обох періодах угорець спочатку вів у рахунку, але в результаті не міг втримати перевагу, програвши з мінімальним розривом.
Зате Габор Хатош (70 кг) вперше приніс угорській команді перемогу на турнірі «Чорне море». Його суперник Дмитро Рочняк віддав боротьбі всі сили, але Габор виявився сильнішим - 1:0 і 2:1.

Руслан Савлохов, заслужений тренер України, головний тренер збірної країни:
- Цього року турнір має особливе значення. Він є першим етапом відбору на чемпіонат світу, який у вересні пройде в Туреччині, де будуть розіграні перші ліцензії на лондонську Олімпіаду. Ми врахували помилки минулих років: відбір чекає дуже жорсткий. Ніяких поблажок нікому не буде. А то буває так: вдома борець демонструє відмінні бійцівські якості, а виїжджає за кордон, і ці якості кудись зникають. Будемо над цим працювати, навіть психологів залучимо. Але ніякі психологи не замінять змагальної практики. Тому керівництво збірної висловлює глибоку подяку одеській федерації на чолі з Бесланом Туштаровим за організацію таких чудових змагань. Скажу більше: ми подаємо документи в ФІЛА на присвоєння турніру категорії А. Це вже зовсім інший рівень. Тут доведеться господарям ще багато попрацювати, щоб відповідати міжнародним вимогам. У мене є впевненість в тому, що задача ця Туштарову і його соратникам по плечу, але не все від них залежить. Необхідний новий спортивний манеж. «Олімпієць», при всій до нього повазі, на категорію А не тягне.

Що стосується безпосередньо боротьби, то розчарувань немає. Що чекав, то й побачив. Обнадіює, що навіть ті, хто програв у фіналі залишили приємне враження. Тепер у них є півтора місяці для підготовки до Київського міжнародного турніру, щоб довести свою конкурентоспроможність.

Це, в першу чергу, стосується одеситів Ганни Василенко (вага до 63 кг) і Вадима Тасоєва (120 кг). Обидва поступилися у фіналі зовсім трошки. Ганна - новій української «зірочці» Аліні Махині (1:2 і 0:1), Вадим - діючому чемпіонові країни Олександру Хоцянівському.Особливо драматичною видалася сутичка важковаговиків. Досвід і молодість - хто кого? Спочатку здавалося, що Тасоєва, лише нещодавно одужавшому, буде важко протистояти повному сил супернику. У першому періоді Хоцянівський впевнено парирував загрози з боку одесита, заробив один бал, якого вистачило для виграшу. Зате в другому його очікував розгром: рахунок, як на дріжджах ріс на користь Тасоєва - 1:0, 3:0, 5:0! Все вирішував третій період. Львів'янину вдалося вийти вперед 1:0, 2:0. І тут знову «вибухнув» Тасоєв! Здавалося, його не зупинити: один бал відіграний, ще трохи, ще трохи... На жаль, часу не вистачило.

Беслан Туштаров, президент федерації вільної боротьби Одеській області:
- Ви бачили, як боровся Тасоєв?! Все вирішив один бал і 1-2 секунди. Упевнений, якби сутичка тривала ще трохи, то Вадим виграв би. Але нічого, попереду Київський турнір, де будуть розставлені всі крапки. І Василенко, і Тасоєв, хоча і програли, залишили непогане враження. Просто цього разу доля була не на їхньому боці. Але, повторюся, нічого для них ще не втрачено.

Рішення про клопотання про присвоєння турніру категорії А було прийнято усвідомлено. Воно, можна сказати, дозріло. Так, це додаткові витрати і турботи. Але вони мене не лякають. Єдине, що мене може налякати, це відсутність результату.

http://ukrwrestling.com/