21-23 жовтня у м. Тернополі пройде всеукраїнський турнір з вільної боротьби серед чоловіків та жінок "Тернове поле". Як правило, приїхати на ці змагання вважають за честь не лише найсильніші борці України, а й спортсмени Словаччини, Азербайджану, Казахстану, Молдови.

21-23 жовтня у м. Тернополі пройде всеукраїнський турнір з вільної боротьби серед чоловіків та жінок „Тернове поле”. Як правило, приїхати на ці змагання вважають за честь не лише найсильніші борці України, а й спортсмени Словаччини, Азербайджану, Казахстану, Молдови. Виборюватимуть право називатися найкращими у своїх вагових категоріях і учні та студенти ЛУФК. Третьокурсники, майстри спорту з вільної боротьби Гурський Віталій іЛевчук Віталій змагатимуться у ваговій категорії до 55кг, а Петрів Іван, Одинак Сергій та Кусяк Іванвиступатимуть серед чоловіків вагою до 66 кг. Першокурсниця, майстер спорту, Горішна Лілія та одинадцятикласниця, кандидат в майстри спорту, Кайдрович Юлія конкуруватимуть у ваговій категорії до 55 кг, третьокурсниця, майстер спорту Лівач Маріяборотиметься серед жінок вагою до 48 кг.

Сподівається привести до ЛУФК медаль турніру студентка І курсу, майстер спорту, резерв збірної команди України, Горішна Лілія. На сьогоднішній день Лілія заслужено вважається найсильнішою борчинею серед кадеток в Україні у ваговій категорії до 52кг. Право називатися кращою довела перемогою на VI юнацьких літніх спортивних іграх України у травні 2011р.,а на чемпіонаті Європи серед кадетів, що проходив у серпні у Варшаві, посіла ІІІ місце. Турнір „Тернове поле” стане для Лілі хорошою підготовкою, адже дівчина останній рік виступає серед кадетів, з 2012 року перейде на юніорський рівень, а це означає – досвідченіших суперниць додасться. І тому сутички зі старшими та титулованішими спортсменками на „Терновому полі” стануть непоганою підготовкою для борчині.

 - Ліля, серед кадеток ти лідер. А як вважаєш: ти вже в змозі скласти гідну конкуренцію юніоркам?

 - Роблю усе можливе. У вересні для набуття досвіду їздила на навчально-тренувальні збори на Олімпійську базу Конча-Заспа, де національна збірна проходила підготовку до чемпіонату світу. Участь у „Терновому полі” також збагатить мій досвід. На цих змаганнях, звичайно, викладусь на всі сто, але, реально оцінюючи рівень суперництва, на перемогу не очікую. По-перше, сутички проводитимуться лише в олімпійських вагових категоріях, а їх на відміну від неолімпійських не 7, а лише 4. Тобто, і конкуренція жорсткіша, і суперниць набагато більше, та й важу я менше, ніж 55кг. А, по-друге, змагатимуться дуже сильні борчині. Це і заслужений майстер спорту, бронзовий призер останнього чемпіонату світу, Тетяна Лазарєва. Це і Гусяк Ірина, випускниця училища, майстер спорту міжнародного класу, переможниця міжнародного турніру серії Гран Прі на призи трьохразового олімпійського чемпіона Олександра Медведя. Це і Мар’яна Безрука (також випускниця ЛУФК, 2011р.), майстер спорту, цьогорічна срібна призерка чемпіонату Європи серед юніорів. Саме Мар’яні я програла сутичку за перше місце на чемпіонаті України серед юніорок, що проходив у квітні у Хмельницькому. Посівши друге місце на цих змаганнях, вважаю, що непогано зарекомендувала себе цим серед своїх майбутніх суперниць.

 - Як починався твій шлях у вільній боротьбі?

 - Тренер Володимир Раковський розказував у школах про вільну боротьбу, запрошував дітей спробувати свої сили. Першим пішов мій брат, а за ним захопилася і я – дев’ятирічна дівчинка. Сталося так, що брат не затримався довго у спорті, а я, здається, тут надовго, за що вдячна своєму першому тренеру, поради якого можу запитати ще й досі. Тепер я тренуюсь у його брата Олександра Раковського.

 - Коли виходиш на килим, що почуваєш до суперниці?

 - Не повірити, але, попри досить тривалий стаж у боротьбі, досі відчуваю страх. Та варто тільки розпочати сутичку, хвилювання зникає. Але, здається, я нарешті навчилася психологічно налаштовуватись на змагання, бо на чемпіонаті Європи перший раз, незважаючи на високий рівень змагань, страху не відчувала.

 - Чи правда, що дівчата в сутичках більш агресивні, ніж хлопці? Чи з’ясовують стосунки борчині в роздягальні вже після двобою?

 - Це справді так.Ще й буває, що дівчата нишком намагаються щипнути, потягнути за волосся, вдарити тощо. Навіть хлопці-борці дивуються, наскільки у дівчат боротьба жорсткіша, ніж у них. А в роздягальні, за моєї пам’яті, стосунків ніхто не з’ясовував, бо результатів вже і так не змінити. Я сама не раз, програвши, почувала сильну злість до суперниці, думала: зараз би з нею ще одну сутичку, „порвала би”, але, як відомо, після бою кулаками не машуть.

 - Знаю, ти досить непогано закінчила 11 клас, в рейтингу вступників на І курс училища за успішністю була першою. І все це, незважаючи на брак часу у зв’язку з інтенсивною тренувальною підготовкою та змаганнями. Як вдається поєднувати навчання і спорт?

Тренуюся не менше дев’яти разів на тиждень. Крім того, ще треба щось вивчити, виконати домашні завдання. А їх у мене чимало. Та вчитися треба, бо без освіти зараз нікуди. А поза боротьбою я себе вже і не уявляю. Інколи настільки втомлююсь, що ні про що, крім відпочинку, не мрію, а побуду 2-3 дні вдома, і місця собі не знаходжу. Вже мама не витримує і кричить на мене: „Та йди вже на свої тренування, жити без них не можеш!”

 - Як на мене, вільна боротьба досить травматичний вид спорту, особливо часті переломи хрящів вух у борців. Невже тебе це не відлякує?

 - Травмуватися можна і в повсякденному житті, зовсім не пов’язаному зі спортом. Як там кажуть: йшов, впав, отямився - гіпс. На тренуваннях ми вивчаємо прийоми захисту, страховку при падінні, існують певні правила та заборони при проведенні сутичок. Крім того, можна користуватися наколінниками, навушниками. Тобто, створено всі умови для зведення до мінімуму ризику отримання травм. У мене, наприклад, за стільки років серйозних травм не було. А ось вуха дійсно часто зламані у борців. І у мене вони травмовані, при сутичках, коли суперниця зачепить - дуже болить. Я можу боротись у навушниках, але мені некомфортно.

 - Пригадай свою найдовшу та найкоротшу сутички.

 - Швидко мене, здається, ніхто не перемагав. Навіть коли я тільки починала в боротьбі, все одно намагалася хоч трохи вистояти з досвідченим суперником, не поступитися одразу. А ось найдовшим та найважчим двобоєм стала зустріч у півфіналі чемпіонату Європи серед кадетів з фінкою Петрі Оллі. В першому періоді я перемогла (примітка: сутичка триває 3 періоди по 2хв. кожен або до кидка суперника на спину - покласти „на туше” - чиста перемога), в другому програла, а у третьому, що вирішував долю сутички, вигравала я, але за 20 секунд до кінця Петра зробила коронну дію, я впала, віддавши таким чином два очки. Якби віддала одне – перемогла б. Дуже розсердилась: я ж приїхала перемагати, а не просто брати участь. Зібралась, і в сутичці за бронзову медаль перемогла болгарку „на туше”.

 - До речі, а яка Твоя коронна дія?

 - На тренуваннях люблю відпрацьовувати „млин” (різновид кидка через плечі), а на змаганнях практикую атаки в ноги.

 - Бажаємо, щоби усі Твої атаки завершувались перемогами!

Розмовляла Наталія Васьо

 http://www.ufk.lviv.ua/