Дворазова чемпіонка Європи розповіла як здобула олімпійську ліцензію

- Коли більше хвилювалися, коли їхали на Чемпіонат Європи чи на ліцензійний турнір у Софії?
- Мабуть все ж таки зараз, тому що це велика відповідальність, я мала виборювати ліцензію для участі в Олімпійських Іграх. А ЧЄ це більш особисте змагання. І звичайно  після гарного виступу на Європі дуже хвилювалась, щоб в мене все вийшло. В цій перемозі велика заслуга мого тренера Андрія Пістуна, його присутність у Болгарії мені дуже допомогла.
- Принципово було здобути саме золото чи пріоритетом була все ж таки ліцензія?
- На початку найголовнішою метою був вихід до фіналу. А коли  вже потрапила до фіналу, то там чекала росіянка Любов Волосова. Я з нею боролась багато разів і все ніяк не могла в неї виграти, і вже якийсь комплекс був. І на європейській першості в 2010 році ми з нею зустрічалися, і на київському турнірі. Тому дуже хотілось виграти саме в неї. Ця перемога перервала ланку невдач.


- Наскільки важкі суперниці траплялись вам на шляху до фіналу?
- В  першій сутичці я боролася з полячкою, вона досить титулована спортсменка, дуже сильна борчиня, в 2007 році на Чемпіонаті Світу я програла їй сутичку за бронзову медаль. За вихід до фіналу я боролася з росіянкою, яка виступає зараз за Турцію, перший період  був нуль нуль, клінч випав в її сторону і вона виграла перший період, але наступні два виграла я.

 
- Ви рідко віддаєте суперницям навіть один бал, рахунок для вас важливий, чи все ж таки головне перемога?
- Колись Лобановський казав «Гра забувається – результат залишається». Тому на таких змаганнях важливо перемагати. Але для себе звичайно хочеться  якось гарно, ефектно, віддавати найменше балів, не пропускати якісь дії. Але взагалі на змаганнях такого рівня результат звичайно визначальний фактор – можна вигравати і в клінчах, головне аби кульки тобі випадали (сміється).


- Після визначних перемог якось себе винагороджуєте, можливо мандрівкою, чи купівлею приємних дрібничок?
- Визнання рідних та чоловіка це найсолодша винагорода за всю працю. Дозволяю собі невеличкий відпочинок, поїдку додому до батьків, молодшого братика. Це найприємніше.


- Ви бували у багатьох країнах, де сподобалось найбільше?
- Особливо можливості побачити країни в нас немає, тому що ти борешся і взагалі  до свого виступу ти зосереджена тільки на боротьбі. Ти хвилюєшся  і намагаєшся не розпорошуватись, тому не часто є можливість піти на якісь екскурсії. Весь час знаходишся в залі, або відпочиваєш перед боротьбою. Але найбільше я люблю Україну, де б я не була, мені завжди приємно повертатись на батьківщину, особливо, коли ти перемагаєш, дуже переповнюють почуття. Коли їду додому на Волинь, у Львів – серце тьохкає. На своїй рідній землі найкраще, я б не проміняла її на іншу країну.


- А куди б хотіли поїхати, подивитись? Чи були ви вже у Лондоні?
- Напевно хотілось би поїти у якийсь тур по визначним місцям Європи. Щоб побачити одразу кілька міст. У Лондоні ще не була, тому дуже рада, що тепер з’явилась вирогідність поїхати на Олімпіаду, сподіваюсь не тільки подивитися, а перемагати і завойовувати медалі.


- Наразі тренерська рада ще не назвала склад команди на Лондон, але у вас шанси найвищі. Як збираєтесь готуватись до Олімпіади?
- Зараз буквально кілька днів відпочину в батьків, наберусь натхнення і до праці. Наполегливо цілеспрямовано готуватись. В нас ще буде збір до Кубку Світу, я планую ще поборотися на Кубку Світу. Я вже була на Олімпійських Іграх і з власного досвіду розумію наскільки це важливі змагання, тому буду прислуховуватись до порад тренера, чоловіка і готуватися наполегливо.

Олександра Васильчук

http://ukrwrestling.com/