На кубку України з вільної боротьби, що днями завершився у Чернігові, львівський борець Андрій Стаднік у ваговій категорії до 66 кг став срібним призером. Мікротравма не дозволила львів'янину вийти на фінальну сутичку проти вихованця Львівського училища фізичної культури Василя Федоришина.

На кубку України з вільної боротьби, що днями завершився у Чернігові, львівський борець Андрій Стаднік у ваговій категорії до 66 кг став срібним призером. Мікротравма не дозволила львів’янину вийти на фінальну сутичку проти вихованця Львівського училища фізичної культури Василя Федоришина.

Супердуель двох титулованих борців не відбулася. Відтак, золота медаль дісталася представнику Івано-Франківщини. Про турнір у Чернігові, чемпіонат світу в Туреччині, а також про свої майбутні плани розповів Андрій Стаднік. 

-Андрію, чи знав перед Кубком України, що Василь Федоришин виступатиме у твої вазі?
-Так. Ми з ним товаришуємо багато років. Завжди все один про одного знаємо. Федоришин раніше виступав у вазі до 60 кг, однак перед цими змаганнями не зганяв вагу і боровся у моїй категорії. Загалом, на високому рівні Федоришину у вазі до 66 кг немає що робити. Це в Україні не настільки потужні спортсмени, що не можуть його перемогти. Його вага до 60 кг. На цих змаганнях йому не було сенсу зганяти вагу. Гадаю, він повернеться у свою вагову категорію. Щодо фіналу, то зізнаюся, нікому з нас поразки не було потрібно. Ні мені, ні йому. Не можу сказати, що його точно я б переміг. Утім, більше схиляюся до думки, що я є сильнішим у своїй вазі. Він добре знає мою боротьбу, я його. У нього менша вагова категорія. А це означає, що він фізично слабший та легший вагою. Василь є легендою боротьби в 60 кг, я – у 66 кг. Утім, мене до фіналу не допустив лікар, оскільки у мене була розсічена голова. Те, що не боровся з Федоришиним, я не шкодую.

-Чи задоволений своїми сутичками до фіналу змагань? 
-Напруженою сутичка була з Ростиславом Первачуком. У мене він трохи «попив крові». З Андрієм Квятковським також було непросто. Утім, досвід мені допоміг перемогти у цих сутичках. Загалом, до цих змагань підійшов не в найкращій спортивній формі. За тиждень до змагань мав проблеми з ногою. П’ять років не виступав на таких змаганнях як чемпіонат України. Скажу, що поки немає у мене дуже серйозних суперників, які б мене вибили з колії. Я залишаюся номером один у своїй вазі. У цьому році поборовся фактично з усіма найсильнішими борцями України. Зокрема, з Петрівим, Малінковим, Квятковським, Первачуком. Сьогодні я ще можу витримувати рівень чемпіонату України. Загалом, такий виступ в Чернігові я очікував. Переміг усіх, кого було потрібно.

-Чи вдасться тобі вийти на пік форми до ліцензійних турнірів перед Олімпіадою?
-Для того ще достатньо часу. Буде турнір у Києві, чемпіонат Європи та ліцензійний турнір в Болгарії. Після цього буде ще один ліцензійний турнір у Китаї. Третій турнір світового рівня, де будуть розігрувати ліцензії на Олімпіаду, пройде у Фінляндії. Утім, точно ще не знаю на які турніри я поїду. Буду дивитися по ситуації. Усіх суперників, які будуть там боротися, я знаю. В свій час їх уже перемагав.

-Не образливо, що на чемпіонаті світу не виборов олімпійську ліцензію? 
-По сутичках усе справедливо. Хотілося, звісно, мати ліцензію, однак перемагає сильніший. Я тоді вибив з боротьби чемпіона світу, а олімпійський чемпіон останньої Олімпіади також залишився без ліцензії. Багато спортсменів високого рівня залишилися без ліцензій. Утім, ті, хто взяли шість ліцензій, також сильні борці. Пригадую, що тоді у моїй частині турнірної сітки було багато сильних спортсменів, а в іншій – не така кількість. Ми усі один одного перебили, і самі розумієте що з цього вийшло. Загалом, як на мене, шість перепусток на Олімпіаду на чемпіонаті світу, це замало. От наприклад на попередньому чемпіонаті світу, я б здобув ліцензію. Тоді була інша система.

Автор: Богдан ПАСТЕРНАК

За матеріалами: Вголос

http://galsports.com/