У Пекіні-2008 наші борці здобули два "срібла" і "бронзи". На Лондон у Мерлені та компанії теж плани бойові!

У Пекіні-2008 наші борці здобули два "срібла" і "бронзи". На Лондон у Мерлені та компанії теж плани бойові!

"А в графі" Хобі "що писати?" - На базі в Конча-Заспі Ірина Мерлені заповнює анкету для олімпійського довідника. "Спів і танці", - тут же підказують їй, адже таланти Іри добре відомі.

Поки чемпіонка Афін-2004 і бронзовий призер Пекіна-2008 готує інформацію для історії, поряд возиться її старший син.

- Тебе як звуть?
- Артурчик.

- Ти хотів би стати борцем, як мама?
- Так.

- Мамі часто доводиться виїжджати - сильно сумуєш?
- Так. Я, коли був маленький, навіть говорив їй: "Не їдь!". І плакав.

- Зараз не плачеш?
- Ні.

- А рочків тобі вже скільки?
- П'ять!

... Тут звільняється мама Іра. Повідомляємо їй, що син, здається, дав перше в житті інтерв'ю.

- Артур каже, плакав, коли ви їхали на чергові збори або змагання ...
- Так, так і було. Як будь-яка дитина, він хотів, щоб я йому приділяла весь свій час, грала з ним. Коли їхала, він плакав і стукав слідом у віконце. Та мені й самій було важко з ним розлучатися.

- Зараз Артур вже розуміє, куди відлучається мама?
- Так, він уже дорослий. Знає, що мама поїхала на змагання, чекає вдома з медаллю і першим місцем.

- Крім призів, що привозите дитині з поїздок?
- Солодощі, іграшки, якісь речі.

- А брати хоча б старшого з синочків з собою на турніри - таке не практикуєте?
- Ні. Хоча цього року на міжнародному турнірі в Києві він був присутній в залі. Кілька разів брала його на збори, але останнім часом перестала - щоб не відволікатися. Зараз вони з татом приїхали на два дні, щоб провести мене на Кубок світу в Токіо.

- Олімпійську ліцензію ви завоювали на останньому кваліфікаційному турнірі ...
- Так, але ніхто не сумнівався, що Іра Мерлені поїде і візьме ліцензію (посміхається).

- В Афінах ви не просто увійшли в історію, але запам'яталися ще тим, як після перемоги в фіналі на радощах заскочили на рефері!
- До фіналу лондонської Олімпіади ще потрібно дійти. Я налаштовуюсь дуже добре виступити. Дай бог підійти в гарній формі, здоровою.

- Якщо все складеться, переможні емоції будуть такими ж сильними?
- Не можу знати наперед! Я ж і в 2004-му не припускала, якою буде моя реакція. Їхала з упевненістю, що виграю "золото". Але думала, що після перемоги буду вести себе скромно. Сама не очікувала від себе таких емоцій!

- В Лондон їдете за третьою олімпійської медаллю?
- Звичайно! Інакше навіщо був весь труд!

І Артурчик за мамою повторив: "Навіщо!".

http://galsports.com/