26 вересня 2011р. борцівські клуби "Опришок" та "Ластівка" провели спільне тренування на джурівській землі. Наш просторий зал на два килими дозволяє проводити такі тренування. Важко переоцінити доцільність таких зустрічей та клубної системи спортивних товариств

26 вересня 2011р. борцівські клуби «Опришок» та «Ластівка» провели спільне тренування на джурівській землі. Наш просторий зал на два килими дозволяє проводити такі тренування. Важко переоцінити доцільність таких зустрічей та клубної системи спортивних товариств. Завдяки зборам, спільним тренуванням хлопці набувають нового досвіду, зростає рівень боротьби в цілому.

Нашому СК «Ластівка» допомагають меценати, проте багато коштів потребує господарство спортивного залу, спортивний інвентар, іде підготовка до зимового період із коштовним переобладнанням опалювальної системи. Так це потрібно, але не треба забувати про тренувальний процес і поїздки на змагання та збори. Нам важко конкурувати із клубами, які мають в своєму розпорядженні мікроавтобуси і можливість залучати всіх або більшість борців до участі в змаганнях. Завжди сільська місцевість була в не конкурентних умовах в порівнянні із мегаполісами і столицею. Проте якщо аналізувати минулий десяток років, Іван Васильович Курилюк пройшов тернистий шлях від нуля до міжнародного рівня – багато вихованців, які вийшли з одного залу, були учасниками європейських першостей. Треба працювати і рости далі…

Ми не залучаємо легіонерів, а є лиш «фабрикою» для спортивних училищ і товариств. Наш клуб, це наше, чисто українське. Не зважаючи на економічну ситуацію, хочу звернутись до меценатів, патріотів України, боротьби і спорту про посильну допомогу не тільки нашому клубу, але й усім розвиваючим клубам в нашій державі. За останні роки їх суттєво побільшало, виросла якість юніорської боротьби. Тренерам є з кого вибирати на європейські та світові першості.

Наш уряд виголосив курс на розвиток фізичного виховання в Україні, за словами Ельбруса Тедеєва: "Держава змушена зберегти здоров'я нації". Здоров’я багато легше підтримувати, ніж лікувати. Хочеться вірити, що фінансову підтримку отримають і спортивні товариства та клуби, і що наші діти, а не внуки. Допомагаючи дітям, ми змінюємо майбутнє на краще.

Ігор Конюк

http://1lastivka.at.ua/