Чемпіон України розповів про перші дорослі змагання та цілі на майбутнє

- У якому віці почали вільною боротьбою?
- Займаюся з десяти років. Мене привів старший брат, у нас в селі крім вільної боротьби і не було інших секцій. Потім я навчався в Донецькому училищі Олімпійського резерву імені Сергія Бубки, а по закінченню вступив в інститут фізкультури в Києві.

- Відразу націлювалися на професійну кар'єру, чи спочатку займалися для себе?
- Коли я почав добре виступати по молоді, то зрозумів, що потрібно йти далі. Спочатку виграв Чемпіонат України з молоді, став третім на молодіжній першості Європи. У цьому році вже виграв Чемпіонат України по дорослим. А ось на Чемпіонаті Європи виступив невдало...

- Які висновки зробили для себе після поїздки до Німеччини? Адже це були ваші перші міжнародні змагання.
- Так, я вперше виступав по дорослим. Звичайно це мене багато чому навчило. Фізично я був повністю готовий, мені цілком під силу було бути в трійці. Але напевно, десь психологічно не налаштувався, от і вийшов такий сумбур. Я б не сказав, що турок і угорець, яким я програв були сильнішими. З турком, який став чемпіоном я вів перший період, але за п'ятнадцять секунд програв йому бал. З угорцем теж, по ходу зустрічі було три один, і за вісім секунд до закінчення програв йому два балу - можна сказати, що то була така дитяча помилка. Позначається брак досвіду. Виступати по молоді це одне, але доросла боротьба дуже сильно відрізняється і тут потрібно набиратися досвіду.

Зараз у нас в Конча-Заспі дуже хороший збір. Приїхали борці з різних країн, американець - призер світу, казах - перший номер своєї країни, багато сильних борців. І це чудовий досвід - стояти з ними в парі.

- В Одесі на турнірі «Чорне море» ви здобули перемогу в сутичці з легендарним Вадимом Тасоєвим. Чого вас навчила ця зустріч?
- Вадим досвідчений спортсмен, але він вже у віці, хоча і в дуже хорошій формі. Але все одно ми молодеі підростаємо. Я не дозволяю, щоб на мене тиснули титули суперника, а просто виходжу і борюся. Природно після цієї зустрічі я став себе впевненіше відчувати у своїй вазі.

- Як довго відпочиваєте після відповідальних стартів?
- Я не відпочиваю тижнями. Поки молодий, день-два після змагань відпочив і відразу ж до звичних навантажень, в обойму, в зал.

- Чи стежите за тим, що відбувається у важкій вазі в Україні?
- Звичайно слідкую. Мої головні суперники в країні Ваня Іщенко, Євген Дзюбак, Мурадін Кушхов... На зборах ми разом в спарингах стоїмо, дивимося один на одного, тренера дивляться, хто як бореться...

- А в міжсезоння де і з ким спарінгуетесь?
- Я тренуюся в залі інституту фізкультури. Мені вдома легше готуватися, в своєму котлі. Спарингуюсь з Тарасом Данько, Валерієм Андрейцевим. До мене приходить Євген Дзюбак, до того ж у залі в нас є ще багато молодих тяжів.

- Ваш тренер Григорій Данько, який він як наставник?
- Григорій Володимирович дуже досвідчений кваліфікований тренер. Він може підказати і показати такі прийоми, яких ще взагалі ніхто не бачив. Він не просто відмінний тренер, але й гарний психолог. На тренуваннях він строгий, а після - веселий.

- Попереду Київський Міжнародний, який настрій перед турніром?
- Психологічно я готовий, потрібно виходити і боротися. Я по життю оптиміст - якщо вийшов на килим, потрібно доводити справу до кінця. У мене є мета і я маленькими, але впевненими кроками до неї наближаюся. Мета звичайно - потрапити до Лондона!

Я знаю, що в Київ приїде багато серйозних борців. Буде мій кумир, дворазовий Олімпійський чемпіон Артур Таймазов - тож чекаю на зустріч.

http://ukrwrestling.com/