Ірина Мерлені двічі піднімалася на п'єдестал пошани Олімпійських ігор. У її доробку - золота та бронзова нагороди Ігор. Іменита борчиня не має наміру зупинятися на досягнутому.

Ірина Мерлені двічі піднімалася на п’єдестал пошани Олімпійських ігор. У її доробку — золота та бронзова нагороди Ігор. Іменита борчиня не має наміру зупинятися на досягнутому. І. Мерлені хоче виступи ще й на Олімпіаді в Лондоні. Нині атлетка активно набирає форму. Вона регулярно виступає на турнірах. На останньому з них, що відбувся в Києві, посіла друге місце. У фіналі поступилася львів’янці, яка тепер виступає за Азербайджан, Марії Стадник. Про ці змагання та не тільки Ірина Мерлені розповіла в інтерв’ю «Газеті».

— Ірино, на міжнародних змаганнях у Києві ви посіли друге місце. Як оціните свій виступ?

— Виступом дуже задоволена. Другу позицію на київському турнірі вважаю хорошим результатом. Так, безперечно, це не «золото». Але я свідома того, що повинна багато працювати, виправляти помилки. Що ж, і надалі гаруватиму в залі.

— Іще восени 2011 року ви були не зовсім упевнені в тому, що зможете виступити на Олімпійських іграх у Лондоні. Тепер уже не вагаєтеся?

— Безперечно, жодних вагань у мене немає. На турнірі в Красноярську виступила непогано, в Києві також, як уже згадувала, добре боролася. Між цими двома заходами була невелика пауза. Загалом змагання у столиці України для мене були третіми. Впродовж тривалого часу втримувала вагу. Тому втомилася.

А щодо участі в Олімпіаді, то не вагаюся. Виступатиму, намагатимуся якнайкраще представити нашу країну на міжнародній арені. Задля здобуття ліцензії, а потім — олімпійської медалі готова на все.

— Отож після олімпійського «золота» та «бронзи» проблем із мотивацією для подальших виступів у вас немає?

— Ні, немає. Бажання зійти на олімпійський п’єдестал у мене просто неймовірне. Зроблю для цього все можливе й неможливе.

— Як вам після народ­ження двох дітей удалося втриматися у ваговій категорії до 48 кілограмів?

— Щиро кажучи, під час вагітності набрала багато зайвих кілограмів.

— Скільки саме?

— Народивши другу дитину, важила 70 із гаком кілограмів. Після перших пологів у мене теж була дуже велика вага, тому особливо не переживала через це. Була впевнена, що багато працюватиму і ця проблема зникне. Так і сталося. Великі навантаження, режим і дисципліна допомогли непомітно позбутися зайвих кілограмів. Навіть не можу сказати, що доклала заради цього значних зусиль.

— Розкажіть, будь ласка, про своє харчування.

— Частенько за кілька днів до початку турніру доводиться практично відмовитися від їжі. Можу з’їсти кілька шматочків м’яса, зробити кілька ковтків чаю, з’їсти цілий лимон. От і все харчування впродовж двох-трьох днів. А коли до початку змагань іще вдосталь часу, то відмовляюся від борошняних виробів: тортиків, тістечок, хліба. Не їм гарнірів. Налягаю на салати, споживаю м’ясо, фрукти.

— Не почуваєтеся на змаганнях ослабленою після дво- чи триденного утримування від їжі?

— На змаганнях у Красноярську почувалася добре. Виступила там, минуло два тижні й мені знову довелося боротися — в Києві. Трохи втомилася від цього. Вдруге за такий період зганяти вагу було важкувато. Можливо, це вплинуло на мою кондицію. Але не акцентувала б на цьому увагу. Все-таки із зайвими кілограмами борються всі. Хтось більше, хтось менше, комусь це дається складніше, а комусь легше. Не можу сказати, що мені дуже складно позбутися зайвої ваги. Це звичайна повсякденна робота. Адже хочу не просто виступати, а досягати результатів. Тому повинна терпіти всі складові своєї роботи.

— Телевізійники запрошують вас на якісь проекти?

— Запрошують. Улітку могла взяти участь у проекті «Останній герой», запрошують на програму до Комаровського та на інші п роекти. Але я всім відмовляю, оскільки телебачення для мене неактуальне. Нині на першому місці в моєму житті ? спорт. Через це навіть із сім’єю майже на бачуся. Постійно перебуваю на зборах.

— Конкуренція у вашій ваговій категорії загострилася?

— Безперечно, так. Жіноча вільна боротьба набирає обертів, із кожним роком стає все популярнішою. З’являється все більше талановитих борчинь. Все-таки говоримо про олімпійський вид спорту, до якого у світі серйозне ставлення. Тому конкуренція стає щоразу гострішою.

— А наскільки змінилася Ірина Мерлені за останні, скажімо, шість років? Ви стали сильнішою чи слабшою?

— Думаю, в дечому стала кращою, досвідченішою, моя техніка поліпшилася. Звісно, багато чого мені ще потрібно відновлювати, повертатися до деяких своїх кондицій. Адже трирічна пауза не може не датися взнаки. Але, думаю, з часом стану кращою, ніж була шість років тому.

— Коли виборюватимете олімпійську ліцензію?

— 22 квітня у столиці Болгарії ? Софії.

— Для потрапляння на Ігри потрібно посісти перше місце?

— Необхідно пробитися у фінал, тобто друге місце також гарантує участь в Олімпіаді.

За матеріалами: gazeta.lviv.ua

http://galsports.com/